Олімпійський парк Сочі

Краснодарський край, Росія, травень 2016
Google Карти, Яндекс.Карти

Щоб оглянути олімпійський парк, я взяв в Адлері напрокат велосипед, без якого тут не обійтися — територія дуже велика, пішки доведеться ходити весь день, на велосипеді вистачить і 3 годин. У велопрокатом на ринку «Самшит» (спасибі Лілі Гонтарєвій за рекомендацію) прямо біля моста через Мзимту я за 3 години віддав всього

Помилка на сайті: неможливо показати перелік валют, оскільки функцію currencies() не визначено. Криворукий автор випадково затер потрібний файл. Бекапи, гіт - ні, не чули :(

Переїжджаю через Мзимту. Це та сама ріка, що протікає в Красній Поляні.

Спочатку дорога йде через приватний сектор.

Олімпіадні розв’язки.

* * *

Нарешті, погляду відкривається велика територія. На багатьох перехрестях стоять поліціянти — у Сочі відбувається урядовий саміт. Через це я не зміг познімати парк з квадрокоптера, як збирався.

Медіацентр, звідки освітлювалися ігри.

Парк перегороджений — планується проведення Формули-1.

Переходи через траси.

Головне враження від парку — тут дуже порожньо.

Олімпійський факел на тлі стадіону «Фішт» не горить.

По гігантському майдані бродять рідкісні відвідувачі.

Нудьгуючі аніматори мерзнуть.

Парковки заповнено на 1%.

Газони десь уже занепадають.

Через пункти пропуску ніхто не їздить.

Центр «Крижаний куб».

Льодовий палац «Великий».

Палац спорту «Айсберг».

Майже ніде нікого немає.

Недалеко знаходяться времянки, в яких жили будівельники або волонтери олімпіади. Тут все вже добряче заросло.

Світлофори не працюють (пішоходів і машин мало).

Усе недороблене вже навряд чи коли-небудь дороблять.

Пусто.

Численні готелі в околицях парку також стоять майже порожні.

Туристів, які б заповнили таку велику кількість житла, немає.

Може, просто ще не сезон. А може, туристам селитися тут не подобається, адже крім пустельного парку тут нічого немає. Усі туристичні та розважальні об’єкти знаходяться в Адлері і Сочі. Це не так далеко, але все ж туди треба якось добиратися, а в межах крокової доступності немає нічого особливо цікавого.

Проблема будь-якого олімпійського парку полягає в тому, що після Олімпіади він стає непотрібним. Тут вже не відбудеться подій такого масштабу, для якого знадобляться всі ці площі, об’єкти та інфраструктура. Тут ніколи не буде таких натовпів людей, на які цей парк був розрахований. Заходи, що можуть зібрати відносно великі кількості людей (та ж Формула-1, чемпіонат з футболу-2018) все одно проводитимуться рідко, і більшу частину часу парк пустуватиме.

Незважаючи на спроби якось завантажити сочинські об’єкти прибережного кластера заходами і тренуваннями, парк залишається дуже нерентабельним. Утримання всього цього добра вимагає надзвичайних сум — у 2014—2015 роках на це щорічно виділялося по

Помилка на сайті: неможливо показати перелік валют, оскільки функцію currencies() не визначено. Криворукий автор випадково затер потрібний файл. Бекапи, гіт - ні, не чули :(

Помилка на сайті: неможливо показати перелік валют, оскільки функцію currencies() не визначено. Криворукий автор випадково затер потрібний файл. Бекапи, гіт - ні, не чули :(

Помилка на сайті: неможливо показати перелік валют, оскільки функцію currencies() не визначено. Криворукий автор випадково затер потрібний файл. Бекапи, гіт - ні, не чули :(

Що ж робити? Розумний варіант тільки один — тут потрібен радикальний редевелопмент території. Більшу частину об’єктів потрібно або зносити, або, якщо є така можливість, переносити в інші місця, де вони використовуватимуться. Забудовувати території, створювати інфраструктуру, яка буде затребувана туристами і місцевими жителями на регулярній основі. Саме так робили в усіх розвинених країнах, де проводилися олімпіади — реконструкція олімпійських парків починалася відразу ж після закінчення ігор. Нерентабельні об’єкти розбираються, територія переплановується і забудовується. І тільки у нас чомусь намагаються це все зберегти, викидаючи сотні мільйонів бюджетних рублів, які ніколи не окупляться.

Разом із олімпійським парком був побудований парк атракціонів. Тут відвідувачів більше, у довгостроковій перспективі це більш практичний об’єкт.

Уздовж усього парку побудували дуже круту набережну. Саме такий набережна повинна бути в Адлері та Сочі. Не вузька доріжка, що йде вздовж кафе-шайтанів, тирів та інших позбавлених смаку розважальних кіосків, а красива прогулянкова зона з велодоріжками і сучасним благоустроєм.

Гори.

Панельні багатоповерхівки виглядають якось чужеродно.

Пляж.

Як тільки парк закінчується, починається типовий Адлер.