Каструп, копенгагенський спальний район
Ховедстаден, Данія, листопад 2015
Google Карти, Яндекс.Карти
Під час подорожей я завжди намагаюся побувати не тільки в центрах міст, а й у звичайних житлових районах, куди не ступала нога туриста, тому що такі райони набагато більше говорять про країну, ніж центри міст. Коли я, прилетівши в Копенгаген, заселився в хостел, була вже третя година дня. До заходу сонця залишалося ще 3 години, які я вирішив витратити на прогулянку ройоном, в якому знаходився.
Каструп — найпівденніша околиця Копенгагена, розташована в південній частині острова Амагер. Назва ця, однак, досить відома, оскільки ім’я цього передмістя носить розташований в ньому копенгагенський аеропорт. Втім, «спальності» в цього району це не віднімає.
Поверховість забудови не дуже велика, в основному 3—4 поверхи. Є райони вище (6—7 поверхів), проте, ніде не будують житлових комплексів із високою поверховістю. На відміну від колишнього СРСР, де прийнято зводити житлові комплекси по 20 поверхів, в Європі від цієї практики відмовилися, як від не найсприятливішої з точки зору містобудування.
Архітектура нехитра, але зі смаком.
Біля входів до під’їзду зазвичай знаходиться стоянка велосипедів. Двері закриваються на замок, але завжди зі склом, усе чисто й акуратно.
Двори покрито галявинами, іноді зустрічаються дитячі або спортивні майданчики, лавки, дерева.
Дитячий майданчик у дворі. Чому в нас чиновники впевнені, що дитячий майданчик обов’язково повинен бути пофарбованим у клоунські кольори?
Незважаючи на велику кількість місця, під стоянку автомобілів його виділено зовсім небагато. Просто ставити машину у дворі, навіть на асфальті, не можна. Паркувальне місце у дворі коштує грошей.
«Паркування та проїзд автомобілів та мопедів у дворі заборонено».
У деяких дворах є спеціальні контейнери для зберігання велосипедів.
Смітники. Стандартний поділ різних типів сміття.
Над кожним контейнером написано, що туди слід кидати. У червону скриньку зліва пропонується викидати старі батарейки. Батарейки є одним із найбільш шкідливих видів сміття, оскільки містять важкі метали, які потім потрапляють у ґрунт. Через це викидати їх разом зі звичайним сміттям не можна. Однак, у більшості країн споживачам не дають цьому жодної альтернативи. Тут про це теж подумали.
Мешканці будинку можуть скинутись і встановити на дах сонячні батареї. А ось кондиціонери на фасад вішати не можна.
Знак «обережно, діти» промальований дуже старанно.
Світлофори.
Кнопка на переході.
Застосовуються всі давно зарекомендовані заходи зниження травматизму на дорогах і смертності в ДТП. Нерегульовані переходи в темний час доби підсвічуються зверху і блимають жовтим.
На бічних вулицях переходи підняті над дорожнім полотном, щоб змусити автомобілі сповільнюватися.
Обмеження швидкості в житловій зоні становить 30 км/год (чомусь використовується знак «рекомендована швидкість»). Низькі темполіміти зменшують кількість ДТП, уключаючи наїзди на пішоходів, а також рівень шуму.
Поширені штучні нерівності і інші види перешкод для уповільнення руху. Данія відноситься до країн з одними з найнижчих показників смертності на дорогах.
Про велосипедистів теж не забувають, хоча щільність автомобільного руху низька і, в принципі, можна було б їздити і по дорогах.
Більш жваві вулиці біля магазинів.
Деякі товари в магазинах лежать просто на вулиці. Дехто цим зловживає :-)
Вигул собак на траві і розпивання спиртних напоїв на вулиці заборонено. Для власників собак існує маса обмежень — вони не можуть спускати вихованців із повідця (крім спеціально відведених місць) та зобов’язані за ними прибирати (для цього розставлено спеціальні скриньки з безкоштовними пакетами).
Приватний сектор. Триметрових парканів немає, але і залишати двори невідгородженими, як у США (де ставити перед будинком паркан зазвичай заборонено локальними законами), теж не прийнято. Популярний вид паркану — жива огорожа.
Поширена деталь у приватних дворах — навіси для автомобілів, які популярніше гаражів. Припускаю, що це через податки, адже гараж це окрема будова.
Пожежна машина. Пожежники приїхали прямо до пристані, де стояв корабель, в якому я жив, і почали відпрацьовувати якісь навички.
Гідранти. Як уже писав, у Данії поширені наземні пожежні крани (як у Північній Америці), що для Європи рідкість.
Водонапірна вежа.
Автобус.
Зупинки. Біля них стоїть стандартний стовп із маршрутами, пофарбований в ті ж фірмові кольори.
Представниця «нових європейців», яких, втім, зустрічається набагато менше, ніж у Німеччині.
Більш модна архітектура біля станції метро.
Гарно.
Біля станції метро: велосипеди і автоматичний громадський туалет.