Зона відчуження 2. Чорнобильська АЕС
Київська область, Україна, серпень 2008
Google Карти, Яндекс.Карти
Дякую колективу сайту Прип’ять.ком за організацію поїздки.
Найвідомішу атомну станцію світу, Чорнобильську АЕС, на якій і сталася та страшна аварія, було навічно зупинено в грудні 2000 року. Проте, на ній продовжує працювати багато людей — відбувається декомісія енергоблоків станції (видалення відпрацьованого палива та обладнання), яка триватиме ще багато років.
Як і покинуте місто Прип’ять, станція знаходиться в «десятці» — 10-кілометровій зоні повного відчуження. Для в’їзду в неї з 30-кілометрової зони потрібно додатковий дозвіл.
Станція — надрежимний і надохоронюваний об’єкт. Фотографувати її поблизу заборонено. Виняток зроблено тільки для саркофага над четвертим енергоблоком, і тільки зі спеціального оглядового майданчика, на якому встановлено меморіал загиблим ліквідаторам. Саме з цієї причини більшість фотографій, які ви, можливо, бачили, зроблені з цього ракурсу. Станція оточена високими бетонними парканами, багатьма рядами мотків колючого дроту, і проводами під високою напругою. Залізна конструкція була зведена як термінова міра для запобігання руйнування саркофага, а в найближчому майбутньому почнеться зведення об’єкта «Укриття-2», бо існуючий знаходиться не в найкращому стані.
Здалеку ж знімати об’єкт не підсудна. Найближча доступна точка для зйомки — дорога, що знаходиться на деякому віддаленні з боку машинного залу, в якому встановлені турбогенератори.
З іншого боку дороги можна побачити недобудований СВЯП — сховище відпрацьованого ядерного палива. При будівництві об’єкту французами були допущені помилки, через які введення його в експлуатацію виявилося неможливим.
Різні трансформаторні конструкції.
Будівлі адміністрації станції (приношу вибачення за погану якість знімка, зробленого з вікна на ходу). Труба належить прихованій за ними тепловій електростанції, побудованій для живлення зупиненої АЕС.
Пам’ятник Прометеєві, що раніше стояв біля однойменного кінотеатру в Прип’яті, тепер знаходиться біля входу на станцію.
Там же розташовано ще один меморіал жертв трагедії.
У декількох метрах — залізничний міст, з якого все годують гігантських сомів, що живуть в зараженому ставку-охолоджувачі. Ставок просто переповнений рибою, яку зі зрозумілих причин ніхто не ловить.
Розмір сома на фотографії передати складно, але будь-який рибак, зустрівши такого, не стільки б зрадів, скільки б злякався. Звичайно, виростають соми не від радіації, а від того, що їм більше не загрожує «антропогенний чинник».
Комусь тут дуже добре живеться. На тварин радіація, в принципі, ніяк не впливає — у суворих умовах дикої природи дитинчата з каліцтвами гинуть в перші дні життя, а нормальні особини просто не встигають дожити до того віку, коли на їхнє здоров’я міг би вплинути підвищений фон.
Чорнобильська атомна станція планувалася як одна з найбільш колосальних будівництв соціалізму. По завершенні вона мала налічувати дванадцять енергоблоків і стати найвеликшою у світі — таке міг дозволити собі тільки Радянський Союз. У спекотному квітні 1986-го зводилася так звана третя черга — п’ятий і шостий енергоблоки. Але аварія перекреслила всі плани, і крани навічно завмерли поруч з недобудованими бетонними гігантами.
За ними розташовані недобудовані градирні.
Призначення градирень — охолодження води. По трубах вона підіймається до верху, а потім стікає по стінках, втрачаючи тепло. На задньому плані в лівому нижньому кутку видно одного з наших провідників, Сергія з МНС України. Розмір конструкції на фотографії не передається, але ви можете оцінити його по фігурі Сергія.
Вся конструкція є монолітом — спочатку зводиться металевий каркас, потім він заливається бетоном. Нагорі можна побачити кинуті будівельні ліси.
Довго знаходиться тут було не слід — дозиметр показував у районі 500 мікрорентген на годину.