Бєлгород із гелікоптера
Бєлгородська область, Росія, травень 2015
Google Карти, Яндекс.Карти
Рівно рік тому я написав про свою екскурсію по дахах бєлгородських висоток. Цього разу мені довелося піднятися ще вище — мені випала можливість сфотографувати місто з кабіни «Робінсона» у вертолітному клубі «Сонячний».
Відразу скажу, що з цим репортажем я сильно накосячив. Я взяв із собою тільки фотоапарат, без усього рюкзака, зовсім забувши, що в ньому стояла маленька 2-гігабайтна флешка, до того ж наполовину заповнена фотографіями з Курчатова. На ній досить швидко скінчилося місце, і мені довелося весь час економити кадри і судорожно крутити колесо в пошуках фоток, які можна видалити, щоб хоч щось влізло. Через це багато що залишилося за кадром :-( Завжди перевіряйте місце на флешці, особливо перед важливими зйомками!
У клубі «Сонячний», що знаходиться біля АСК «Віраж», є два вертольоти — франко-німецький Єврокоптер AS.350 Екьюрель (на фото) і американський Робінсон R44, на якому виконуються прогулянкові польоти. У цих гелікоптерів є тільки полози, тому для викочування їх із ангара до них чіпляються спеціальні колеса і візок (видно праворуч). З їх допомогою вертоліт може спокійно тягнути одна людина.
Чотиримісний «Робінсон», що виробляється в Каліфорнії компанією Robinson Helicopters, є найпоширенішим у світі гелікоптером (їх за 25 років було побудовано більше, ніж всіх інших типів разом узятих), і особливо популярний в якості прогулянкового та навчального. Його ціна становить приблизно 450 тисяч доларів, а в Росії з усіма митними платежами він коштує, по курсі на травень 2015 року, близько 30 мільйонів рублів.
На «Робінсон» встановлено 6-циліндровий поршневий двигун потужністю всього 245 кінських сил, тому на відміну від більшості вертольотів, він працює не на гасі, а на бензині. На фото технік Юрій Павлович перевіряє літальний апарат перед польотом.
Вертоліт керується за допомогою двох ручок — однієї для управління циклічним і другої для управління спільним кроком гвинта («крок-газ»), а також педалей. Першу ручку видно на фотографії. Рухаючи її, пілот впливає на тарілку автомата перекосу, і таким чином змінює циклічний кут установки лопатей, за допомогою якого здійснюється поздовжнє і поперечне управління гелікоптером. Друга ручка (на фото її не видно, вона знаходиться під правою рукою пілота) переміщується вгору-вниз, і одночасно впливає на автомат перекосу і оберти двигуна, таким чином здійснюючи вертикальне управління. За допомогою педалей здійснюється управління рульовим (заднім) гвинтом. У «Робінсон» пілот зазвичай сідає праворуч, оскільки в цьому випадку управління найбільш зручно для правші. Якщо спереду сидить пасажир, ручка управління з його боку знімається, як видно на цій фотографії.
Просто так полетіти не можна, для кожного польоту подається заявка. Нашу було зроблено на 9 ранку. Коли приходить час, двигун запускається, льотчик Володимир Васильович запитує в диспетчера дозволу, вертоліт піднімається, розвертається, і прямує на південь. За вікном видно аеропорт «Бєлгород».
ЗПС і район «Сокіл».
Наш маршрут пролягає навколо міста. Внизу — крейдяний кар’єр.
Вулиця Студентська, район Черьомушки. У лівій частині можна помітити жовто-зелені корпуси обласної лікарні.
На передньому плані — малоповерхове Савіно, на задньому — промзона, зовсім далеко — Стрілецьке. По середині — мій район-райончик, є! Добре проглядається вулиця Мічуріна. У лівій частині — парк Леніна, можна розгледіти колесо огляду.
Загальний вид на Бєлгород, центральну частину і Харківську гору. Зліва видно залізничний вузол. На фото видно, що Бєлгород досить таки невеликий за розміром. Площа міста, забудована багатоповерховими будинками, становить приблизно 30 квадратних кілометрів.
З деяким наближенням.
На цьому фото добре видно бєлгородський ДОСААФ :-) Він у самій середині ближче до нижнього краю.
Центральна частина міста. У лівому нижньому кутку — залізничний вокзал. З боків видно два основних міських парки — Перемоги (ліворуч) і Леніна (праворуч). Відмінно видно головні проспекти міста — Громадянський, Слави і вулицю Преображенську.
Вокзал і привокзальний майдан.
Привокзальний район. На шляхах стоїть безліч товарних потягів.
Зліва видно Соборний майдан, у лівому верхньому кутку — центр Хоркіної. Праворуч стирчить краєчок міського ринку, добре видно Народний бульвар. Майже в центрі — Преображенський собор, трохи лівіше від нього — адміністрація області.
Супрунівка.
У центрі — Технологічний університет імені Шухова і його стадіон, вище видно стару і нову телевежі.
«Технолог» поблизу.
У лівій нижній частині видно вишку, на яку ми з Кирилом лазили в минулому році. Звідси вона здається малесенькою.
Харківська гора.
Мікрорайон «Новий-2».
Південна околиця, мікрорайон «Луч» («Промінь»).
Передмістя Дубовоє.
Мікрорайон «Улітка» («Равлик»).
Дальні Піски. Тут живуть багатії.
Будинки багатих людей. Ми пролітали і над будинком губернатора Савченко, але я в цей час якраз шукав місце на флешці :-(
Міст через Сіверський Донець, що з’єднує селища Таврове і Розумне.
Річка Сіверський Донець, одна з приток Дону.
Вид на місто з півдня. У лівому нижньому куті видно Сіті-молл, вулиця, що йде вдалину — Щорса, внизу проходить проспект Ватутіна.
11-й мікрорайон.
З іншого боку я вже особливо не знімав — по-перше, не було місця, по-друге, проти сонця виходило поганенько. Вулиця Червоноармійська / Магістральна. Трохи лівіше від центру фотографії видно висотку на Водстрої, з якої я минулого року знімав.
Центральна частина із західного боку.
Кар’єр цементного заводу. Трохи далі видно кілька водойм — це фільтраційні поля Бєлгородського заводу лимонної кислоти. Ще далі — приміське селище Стрілецьке. У цьому місці в навушниках я почув радіообмін із томаровським аеродромом — Бєлгород наказував їм призупинити стрибки, оскільки над аеродромом повинен був пройти пасажирський борт, що заходив на міський аеропорт.
Зробивши коло над Бєлгородом, повертаємося назад. Птахофабрика в Сєвєрному.
Аеропорт і АСК «Віраж» зліва.
Старий і новий аеровокзали. Сідаємо, наш політ завершено.
Льотчик Володимир Васильович показує будову вертольота. Фотографію зроблено вже після вильоту, оскільки в авіації фотографуватися перед польотом вважається поганою прикметою.
Наприкінці Володимир Васильович багато розповів і показав на вертольоті, але за вказаною вже причиною з флешкою я вам цього передати не можу. Володимир Васильович, бойовий товариш мого тата, виявився дуже хорошим і класним мужиком, і мені дуже сподобався.
За цю авіаекскурсію висловлюю величезну подяку Володимиру Васильовичу Масленіну, Павлу Михайловичу Микулі і технікові Юрію Павловичу. Оскільки вона для мене була безкоштовною, вважаю своїм обов’язком зробити «Сонячному» посильну рекламу. Отже, політати на вертольоті над Бєлгородом і околицями можна у вертолітному клубі «Сонячний» поруч із АСК «Віраж».
Адреса: вул. Западная, 11, Бєлгородський район (по об’їзній дорозі прямо за аеропортом). Координати: 50.647218, 36.593062.
Телефони: +7 (4722) 770-444, +7 (962) 307-04-44
Сайт: http://suncopter.ru/about_company/nashi_filialy/