Канада I-1. Монреаль
Провінція Квебек, Канада, травень 2008
Google Карти, Яндекс.Карти
Монреаль — економічна столиця і найбільше місто в канадській провінції Квебек, і найбільше місто західної півкулі, де французька культура є домінуючою.
Місто було засноване французькими колоністами ще в 1642 році, тому історичний центр змушує забути, що ти знаходишся на американському континенті.
Англомовна Канада майже нічим не відрізняється від США. Тут же тебе не покидає відчуття, що ти знаходишся десь у Європі, яке лише посилюється французькою мовою навколо.
Тут можна знімати Європу подібно до того, як у СРСР як закордон знімали Ригу або Таллін. Тільки стежити, щоб у кадр не потрапляли канадські знаки і номери.
Нотр-Дам де Монреаль.
На деяких вулицях навіть бруківка збереглася.
Одне з його прізвиськ — американський Париж.
І все-таки ми не в Європі.
Як я вже повторював, у новому світі ніхто не заморочується з приводу того, що хмарочос на задньому плані псує вигляд.
Поза історичного центру це сучасний північноамериканський мегаполіс, хоча і з рядом своїх особливостей.
У провінції Квебек передній номер на автомобілі необов’язковий, тому всі машини їздять без них.
Відбитки на стіні свідчать про динамічність містобудування. Спочатку був один будинок, потім другий, потім третій, а потім стоянка.
Стоянка. Завжди платна, тому завжди є місця.
Повна назва міста — Ville Marie de Montréal. Віль-Марі — назва форту, першої споруди, заснованої тут європейцями. А «Mont Réal» у перекладі із середньофранцузької значить «королівська гора». На ній розбито парк, з якого відкривається красивий панорамний вид (фотографію можна прокрутити).
Символом і міста, і провінції є фльор-де-ліс (на прапорах). Крім гербів, у Канаді у всього також є логотип. Логотип Монреаля видно на червоній розтяжці праворуч від прапорів.
Одну з найбільш уподобаних пам’яток було зустрінуто випадково. Фонтан «Ля Жют» (La Joute — лицарський турнір) раз на півгодини починає диміти, а потім загоряється.
Не менш випадково було отримано привіт із батьківщини — експортний варіант ВАЗ-2109. У вісімдесяті роки «Лади» продавалися в Канаді та інших країнах, компенсуючи низьку якість низькою ціною. Найбільш популярною моделлю була «Нива». У дев’яності роки низькобюджетний сегмент ринку стали поступово займати південнокорейські виробники, остаточно витіснивши Автоваз у 1998-му.
Заради цього знімка я зупинився в недозволеному місці завантаженої вулиці, включивши аварійку, потім спішно вискочив з фотоапаратом. Важко передати захват російської людини, яка побачила вітчизняний автомобіль або літак у якій-небудь далекій країні.
До слова, моя поїздка відбувалася відразу після того, як збірна Канади програла збірній Росії в Квебеку. Однак, це ніяким чином не виявлялося, ніхто не згадував про хокей, навіть дізнавшись, що я з Росії. При всій популярності якогось виду спорту, національною ідеєю він може стати тільки тоді, коли справжньої національної ідеї немає як такої.
Майдан Вікторії.
Поруч із нею я набрів на кафе «Kremlin», оформлене у стьобному «журавлинному» стилі — matroyshka-balalayka-vodka-communism-kgb-gorbachev. Але, враховуючи мою консервативність у їжі, можливість закусити пловом і пельменями не могла не порадувати (так, я москаль). Офіціантка в кафе була з України.
Відомий Монреальський Ландмарк — будинок, схожий на звалище коробок, побудований для всесвітньої виставки 1967 року.
Пилосос для прибирання вулиць нагадав мікроскопічний муніципальний транспорт Європи. Їхав він так швидко, що я ледве встиг його зняти.
Кінь-емо.
Цікаво, що тут майже повністю відсутні негри. Але зате є великий китайський квартал.
На фотографії можна передати місцеве оригінальне рішення проблеми водіїв, що «засинають» на перехресті. Всім знайома ситуація, коли зелене світло загорілося, а перша машина не рушає, бо водій відволікся і не помічає дозволяючого сигналу. Тут, перш ніж загорітися, зелене світло кілька разів блимає. Це добре помітно боковим зором, тому водій, що відволікся, відразу помічає, що можна їхати, не чекаючи незадоволених сигналів ззаду.
Поширені світлофори з додатковою секцією для громадського транспорту.
Багато хто знає, що в Канаді дві офіційні мови, але навряд чи чули, як іде там справа з національним питанням. Суть же в тому, що існує власне Канада (англомовна) і франкомовна провінція Квебек, яка досить відрізняється від неї. У звичайній Канаді ніхто французькою не говорить, а вживання мови обмежується дрібними підписами до табличок; аж до 70-х років минулого століття французька мова піддавалася дискримінації. Франкофони недолюблюють англомовних, і небезпідставно побоюються асиміляції (на знімку — пам’ятник англійському королю Едуардові VII).
Більше ніж половина жителів провінції симпатизують ідеї її особливого статусу або незалежності.
Цікаво, що навіть назви компаній буквально перекладаються на французьку мову*, чого у світі зазвичай не робиться.
Таблички з оголошеннями повністю копіюють стандартний американський дизайн, але також перекладені.
Крім англійців і французів, третьою основною групою канадців є корінні народи Америки. Як зазвичай буває з аборигенами, вони де-факто перебувають на кілька другосортному положенні (справедливості заради зазначу, що мужик на фотографії швидше південноамериканський індіанець, ніж канадський).
Стопу тут немає, зате є arrêt. Правила щодо зупинення на перехресті тут такі ж прості, як у США. Є знак — зупинись, немає знака — зупинки не потрібно. Якщо знак висить з більш ніж одного боку, право на проїзд має той, хто під’їхав раніше. Канадська особливість — табличка, яка вказує конфігурацію стопів на даному перехресті.
Канадські знаки взагалі цікаві. Наприклад, розпорядчі знаки виглядають також, як забороняють, але без закреслення і з зеленою рамкою. Для прикладу, «рух прямо і направо». Звернемо також увагу, що час вказується в 24-годинному циклі.
Стандартів, що групують знаки за формою і кольором тут ще менше, ніж у США. Вони можуть бути якої завгодно форми і якого завгодно кольору.
Інформацію прийнято доносити до уваги знаками, схожими на дорожні. Подібна тенденція зустрічається всюди, де в іншому випадку довелося б дублювати напис на декількох мовах (див. Рим).
Праворуч скейтбордистам забороняють кататися по тротуарі. Ліворуч — канадський дорожний ребус, сенс якого так мене дійшов не відразу. А позначає він, що зупинку заборонено — там перекреслено восьмигранник «стоп».
Аналогічно, «P» — стоянка.
А перекреслене «P» — стоянку заборонено.
Близько гідрантів завжди стоять знаки, які вказують на те, що під ними гідранти, причому з дотриманням кольору. Покажчики потрібні для того, щоб гідрант можна було виявити після сильного снігопаду.
Звичайні гідранти завжди двоколірні.
Подвійний кран на стіні позначається знаком із двома вишнями і словом «siamoise».
Знаки досить детально промальовуються. Наприклад, у літака акуратно намальовано всі чотири двигуни, а сам він завжди повернутий туди, де знаходиться аеропорт. Знак із чоловічком, що стоїть на велосипеді, забороняє проїзд велосипедистів і прохід пішоходів.
Пішохідний перехід і двомовний стоп у районі порту.
Монреальські таксофони.
Зазвичай я не гуляю по вечорах, щоб піти спати раніше, і оптимально використовувати світлу частину доби. Але тут я зробив виняток. Вечірні гуляння зазвичай відбуваються в старому місті і по набережній.
Увечері тут дуже красиво. Під час прогулянки я навіть примудрився заробити 20 канадських доларів — якийсь мужик, власник і водій лімузина, попросив мене зробити кілька знімків його машини з ним на тлі, для його сайту. Я погодився, у той же вечір переслав йому знімки електронною поштою. Через рік, він написав мені, чи не знаю я якихось самотніх російських жінок, бажаючих познайомитися з порядним канадцем у віці 50 років.
Романтика, що. Класно, напевно, бути на їхньому місці.
Нічне місто мені до того сподобався, що я вирішив повторно з’їздити в парк і зробити нічний знімок.
Перебування в Монреалі було затьмарене тим, що на другий день зарядив дощ, який більше не припинявся. Будучи застанутним зненацька, я був змушений зайти в якийсь торговий центр і купити досить дорогу парасолю. Парасолька, проте, виявилася дуже хорошою і якісною, і тепер я воджу її в усі подорожі.
