Потсдам

Бранденбурґ, Німеччина, вересень 2015
Google Карти, Яндекс.Карти

Місто Потсдам розташоване впритул до Берліну, будучи частиною берлінської агломерації і столицею федеральної землі Бранденбурґ. Від його центру до центру Берліна — 40 хвилин їзди. За часів монархії тут розташовувалася резиденція прусських королів, а відразу після Другої світової війни відбулася Потсдамська конференція, на якій Рузвельт, Черчилль і Сталін обговорювали післявоєнний устрій Європи.

За часів поділу місто перебувало в НДР, але впритул прилягало до Західного Берліна, тому зараз по дорозі зі столиці можна зустріти знак «Deutsche Teilung», про який я писав трохи раніше.

На в’їзді зустрічають соціалістичні види.

Як я дізнався пізніше, у цьому місті народилася моя троюрідна сестра (її батько був військовослужбовцем ГРВН, радянського контингенту в НДР).

Цей вид можна було б навіть прийняти за Росію, але акуратний бордюр, загороджувальні парканчики і рівна дорога все видають.

Росіяни придумали комміблоки, а німці — як із них можна зробити щось красиве (див. Німецький панельний мікрорайон).

Історичний центр дуже затишний і симпатичний.

Будинки переважно невисокі.

Збереглося багато старої архітектури (Потсдам бомбили лише 1 раз, у квітні 1945).

Ззаду видно лютеранський собор святого Миколая (він же Микола Угодник, він же Микола Чудотворець, він же Санта-Клаус).

Міський трамвай.

Відкидні стільці на зупинці. Коли на них ніхто не сидить, їх складено, аби не заважати пішоходам. Геніально.

Міська урна і тактильна доріжка (нею по периметрі обносяться зупинки, щоб сліпі знали, де чекати на трамвай).

Стаціонарна зелена стрілка.

Дівчина.

Рейки, які ведуть у двір? Хто мені пояснить суть цієї фішки? (у дитинстві я вгарав залізницею і мріяв, щоб навіть у мене в кімнаті було прокладено справжні рейки, тому ця арка не могла не зацікавити).

Луізенплац. Ворота на майдані, як і знамениті ворота в Берліні, теж називаються Бранденбурзькими.

У Потсдамі розташований великий парк Сан-Сусі, який називають німецьким Версалем. Комплекс літнього палацу нагадав комплекс літнього палацу в Петергофі, зокрема й тим, що тут ішов сильний дощ і я, як і в Петергофському парку, весь вимокнув.

Невеликий палац було побудовано в 18 столітті за наказом прусського короля Фрідріха II (Великого) в якості місця, де він міг би розслабитися і відпочити (звідси й назва — sans souci в перекладі з французької означає «без турбот»). Палац малий і більше нагадує оранжерею, оскільки король не виконав поради архітектора фон Кнобельсдорфа побудувати бельетаж.

У центрі парку стоїть великий вітряк.

У нього можна зайти — усередині знаходиться музей.

Млин робочий і виробляє різноманітне борошно, яке можна купити в музейному магазині.

Усі механізми — дерев’яні. Незвичайне відчуття з’являється, коли стоїш поруч із цими гігантськими колесами, що з гуркотом обертаються.

Жорна, які перетирають зерно.

Мельник упаковує готове борошно.

Штурвал, за допомогою якого можна підлаштувати млин під напрямок вітру.

З вікон відкривається вид на міські околиці.

Парк дуже великий, і в ньому багато цікавого, тут найкраще провести цілий день.

Негри.

Янгол.

Христос.

Новий Палац у стилі бароко, побудований Фрідріхом II для офіційних прийомів (сам він у цьому палаці не жив, однак, тут жили Фрідріх III і останній німецький імператор Вільгельм II, повалений під час Листопадової революції 1918 року). Палац реставрують.

Із часом у статуї поступово вбираються сажа і бруд, через що вони темніють.

Чистка скульптур.

Будівлі позаду служать кампусами Потсдамського університету.

Оранжерея.

Фрідріх II, при якому територія Пруссії збільшилася удвічі, був яскравим представником освіченого абсолютизму. Під час свого правління (1740—1786 роки) він скасував цензуру в пресі, протегував науці та мистецтву. Король заснував Берлінську академію наук і запросив туди кращих європейських учених (ботаніків, зоологів, астрономів тощо) і філософів (таких, як Христіан Вольф і Вольтер). Він провів у державі судову реформу, зокрема, заборонив тортури, гарантував майнові права і відділив судочинство від виконавчої влади, а також ввів у дію новий єдиний звід законів, який потім редагувався і доповнювався. Фрідріх Великий був прихильником повної релігійної свободи для всіх, включаючи католиків, євреїв, язичників і мусульман — «alle Religionen sind gleich und gut, wenn nur die Leute, die sie bekennen, ehrliche Leute sind», говорив він. У той же час він не визнавав авторитету церкви над цивільними і кримінальними питаннями, закладаючи основу світської держави. Він заснував Королівську оперу, при дворі працювали багато композиторів, у Потсдам на його запрошення приїхав Йоганн Себастьян Бах. Фрідріх Великий і сам був обдарований музично, грав на флейті і написав безліч творів, деякі з яких виконуються донині. Дуже цікаво, що існують численні історичні свідчення того, що сам король був геєм.

* * *

In der ersten Hälfte des Tages goss es in Strömen, aber danach wurde es plötzlich sonnig. Du hast gesagt, dass die Gedanken materialisieren sich, und alles ist möglich, wenn man fest daran glaubt.
Dies muß wahr sein, weil Du hast immer Recht.
Aber wie kann ich diesen Glauben erhalten?..