Купала в Крос-Рівері

Штат Нью-Йорк, США, червень 2008
Google Карти, Яндекс.Карти

Подивившися матч, де збірна Росії перемогла команду Нідерландів із рахунком 3:1, я відправився на святкування ночі проти Івана Купала в лісі біля Крос-Рівера, яке організували Пятро і Алєна Рижі.

Вежі стільникового зв’язку в США виглядають дещо по-іншому, ніж у нас. У нас вони будуються у вигляді каркаса й фарбуються в червоний і білий кольори, а в Америці являють собою башту зі стовбуроподібним корпусом. Цю вишку вирішили творчо замаскувати під гігантську сосну.

Місце було обрано дуже вдале — чудова природа.

Тут я вперше переконався, що маршрут супутникового навігатора треба зрідка перевіряти самостійно — я вже настільки звик, що користуючися вказівками GPS-пристрою, можна, абсолютно не думаючи, доїхати в будь-яке місце (їздити по ньому в Росії до цього ще не доводилося), що й цього разу повністю не нього поклався. У результаті довелося частину шляху проїхати по якійсь напівзарослій лісовій дорозі.

Але врешті-решт я виринув біля якогось дерев’яного шлагбаума біля КПП на в’їзді в парк.

Ну чим не Рассєюшка?

Навіть якась живність бігала, не звертаючи на мене жодної уваги.

Нарешті, я прибув на місце.

Коли стемніло, було розпалено багаття, і свято розпочалося. Через нелюбов до танців, я відвів собі роль стороннього фотоспостерігача.

А ті, хто брав участь, почали водити хороводи навколо вогню.

На мій недосвідчений погляд, було досить-таки автентично. Як спалювання відьми.

Стрибки через багаття.

Загалом, було дуже добре.

Наступні години затьмарено тим, що я абсолютно недолугим чином примудрився зачинити ключ у багажнику. Природно, після цього я вже ні про що інше не міг думати. Оскільки я планував спати в машині, ні намета, ні спального мішка в мене не було, і ночувати довелося під відкритим небом, разом із комарами і нічною прохолодою. Зрозуміло, заснути в таких умовах не виходило, а біля багаття спати не давали розмови тих, хто вирішив взагалі не лягати.

На світанку я від нічого робити вирішив пройтися по затягнутим ранковим туманом околицях.

Моє занепокоєння з приводу проникнення в машину виявилися зайвим — вранці Пятро Рижий і ще один чувак досить швидко змогли її відкрити, а я у свою чергу отримав корисний навик, і за все це безмірно їм вдячний.

Навіть у лісі виявився встановлений біотуалет (з декількома рулонами паперу). Людям зручно, у лісі чисто.

По закінченні заходу я вирішив заодно подивитися, як виглядає сам Крос-Рівер. Місцевість була хоч і не міська, але далеко не сільськогосподарська.

І, судячи з домівок і автомобілів, зовсім не низького достатку.

Це в них гараж такий.

Ті, хто не задоволені, прапори не вивішують.

На місцевій англіканській церковці також встановлено прапор. В американських церквах прийнято ставити його і всередині, ліворуч від вівтаря. Одного разу я був присутній на хресному ході в американській православної церкви (що не належить ні до РПЦ, ні до РПЦЗ), де православні американці разом з іконами й хоругвами звичайно несли й зоряно-смугастий (у наших «руських поцрєотів» подібне видовище викликало б когнітивний дисонанс).

Кругом — приватна власність (це повідомлення поміщик повісив абсолютно на все дерева, що росли вздовж його паркану).

Буржуазний рай.

Із великою кількістю ветеринарних госпіталів.

І невеликим шопінг-центром.

Але зовні досить приємний.

Хоча життя тут, напевно, не особливо насичено подіями.

Та й дорогувато.

Наостанок я вирішив перевірити озеро, яке бачив на супутниковій карті. Купатися в ньому було заборонено (Америка, безумовно, займає перше місце за кількістю заборон — ніде більше ви не побачите стільки табличок, які забороняють купатися, проходити, залазити й робити інші речі, що приносять життєву радість). В озері вже купалися кілька хлопців і дівчат із нашого заходу — наша людина завжди ігнорує такі заборони. Я теж не відмовив собі в задоволенні трохи поплавати, Купала вона на те й Купала.

По дорозі назад побачив американські аналоги наших панельних висоток, що нагадують їх усім, крім кольору (як знають читачі, штатівські будівельники люблять буру цеглу).

Натрапив на класний знак «не смітити на дорогах».