Москва, Пенсильванія

Штат Пенсильванія, США, жовтень 2014
Google Карти, Яндекс.Карти

Раніше я думав, що в США є місто з назвою «Москва». Виявляється, їх там аж цілих 20! В американців взагалі погано з фантазією, коли справа стосується назв для населених пунктів — будь-яка назва неодмінно буде присутньою як мінімум у трьох штатах, але зазвичай більше. Це як у нас «Жовтневий» або «Радянський», тільки ще гірше. Так що ця американська Москва — далеко не єдина.

Вся Москва — як на долоні. Як бачите, розповідати про неї особливо нема чого.

Площа двох вокзалів. Спереду Ленінградський, ззаду, напевно, Ярославський.

І правда, Москва.

Залізнична гілка, що проходить повз, практично не використовується — після того як недалеко проклали федеральну трасу, необхідність у ній відпала. Пасажирське сполучення було закрито в 1952 році, вантажне — у 1976. Залізничний транспорт розвинений у США дуже погано — у країні відсутня мережа швидкісних залізниць, більшість вантажів доставляються автомобілями, більшість пасажирів — літаками. Бюджетною альтернативою авіаперевезенням є міжміські автобуси. Уряд США завжди нехтував залізницями, тому Європа, Японія і Китай з їх швидкісними поїздами залишили Америку далеко позаду.

Ололо!

На гідрант наділи намордник.

Поштові скриньки встановлюють по кілька на стовп.

Ми подорожуємо по сільській Америці.

Церква намагається заманити паству білбордом, оформленим у стилі плаката до блокбастеру.

Обитель традиційних цінностей.

Відчуття це, втім, оманливе. Не проходить і хвилини, як дерева закінчуються, і ми вискакуємо на широку дорогу з купою світлофорів і супермаркетом якоїсь великої мережі з гігантським паркуванням.

Неконтрольоване перехрестя. Світлофори просто блимають, щоб водій помітив і не вилетів на нього.

Якийсь мужик вирішив усіх своїх жінок виставити напоказ.

У натурі, у нього весь город у пластикових красунях. Маніяк :-)

На одній із сільських доріг у заростях бачу якісь будівлі. Зупиняюся подивитися. Обана! До моїх послуг цілий курорт!

(Звучить музика зі гри «S.T.A.L.K.E.R.»)

«Готель для закоханих» — так колись рекламував себе цей комплекс, що пропонував романтичний відпочинок для молодят. Фото з рекламного проспекту.

Близькість до природи, невелика гірськолижна траса, каток, басейн — ваш медовий місяць буде незабутнім. Басейн зроблено у формі весільного дзвіночка.

Ложе кохання.

Джакузі кохання.

Апартаменти на будь-який смак.

Спортивний майданчик.

Популярність курорту припала на 60—70-і роки. А потім почався поступовий занепад. Добробут населення ріс, вартість авіаквитків поступово ставала все доступніше, і нареченим стало нецікаво сюди їздити — навіщо проводити медовий місяць у лісі, якщо можна злітати на Кариби? Ця доля спіткала багато таких курортів.

Поки був живий власник-засновник, комплекс працював, поступово приходячи в занепад і збираючи негативні відгуки в інтернеті. У 2009 році у віці 102 років старий помер, і готель відразу ж закрився, навіть не виплативши зарплати працівникам. Нащадки власника відмовилися від спадщини — на підприємстві висіло так багато боргів, що його вартість була негативною. Місцева влада виставила власність на продаж, але бажаючих купити її донині не знайшлося. За 5 років запустіння готель розорили, вкравши все, що становило якусь цінність, та й природа почала швидко відновлювати свої права на ділянку. У покинутій будівлі адміністрації можна знайти бухгалтерію, диски, чеки, флаєри, схеми, договори — тепер це просто макулатура.

Кохання тут не буде вже ніколи.