Сайт Юрія Міхеда (a.k.a. juras14)

Сухумі, частина 1: Район «Новий» і вокзал

Абхазія*, травень 2016
Google Карти, Яндекс.Карти

* Абхазія — частково визнана держава. Переважна більшість країн не визнають її незалежності і вважають її частиною Грузії. Грузія вважає регіон частиною своєї території, але де-факто не контролює. На даному сайті приналежність спірних територій відображається відповідно до фактичного стану справ, незалежно від політичних уподобань.

Прямо на в’їзді в місто знаходиться меморіал війни 1992—1993 років. Як я вже писав в одному з попередніх оповідань, культ цієї війни в Абхазії аналогічний культу Великої вітчизняної в Росії: у кожному населеному пункті є свій меморіал, іменами її героїв називають вулиці, їй присвячені музеї і пам’ятники, та й сама війна називається тут вітчизняною.

Меморіал на в’їзді в Сухумі

 

В’їжджаючи в місто, ви відразу потрапляєте в мікрорайон «Новий» — типовий радянський район із панельними багатоповерхівками.

В’їзд у Новий мікрорайон

 

Район є найбільш західною околицею міста, тому штурм Сухумі в 1993 році почався саме звідси. «Новий» активно обстрілювався з різних типів гармат і отримав безліч ушкоджень. Оскільки на ремонт фасадів немає грошей, на стінах як і раніше видно сліди від куль.

Сліди від куль на будинку

 

Ця частково заселена дев’ятиповерхівка стоїть на самому краю, тому схожа на решето.

Обстріляний будинок

 

Пробоїни від великокаліберних снарядів.

Сліди від великого калібру

 

* * *

Меморіальна табличка

 

Двір.

Двір у Новому мікрорайоні

 

Домофонів ніде немає. Та й навіщо вони, якщо тут навіть дверей у під’їздах найчастіше немає. Давайте зайдемо всередину.

Під’їзд

 

Ця квартира пустує пару десятиліть. Деталей побуту в ній практично не збереглося — усе, що можна було винести, вже винесли, тепер тут лежить тільки сміття та уламки меблів.

Занедбані квартири

 

Ні розеток, нічого.

Занедбані квартири

 

Зате можна оглянути околиці зверху.

Вид з вікна

 

З тих, хто тут живе, більшість заселилося вже після війни. До неї в «Новому» жили переважно грузини, які, рятуючись від обстрілів та етнічних чисток, що послідували за взяттям Сухумі, були змушені кинути все своє майно і втікати до Грузії, а їх квартири були розграбовані мародерами. Тому спочатку цей район виглядав як місто-привид. Тепер він поступово заселяється, але вже абхазами. Порожніх квартир, однак, усе ще дуже багато.

Вид на район Новий зверху

 

Ось так «Новий» виглядав у кінці дев’яностих або початку нульових.

Мікрорайон Новий у минулому

 

Галасливі сусіди зверху і знизу не завадять.

Порожні поверхи

 

Зазвичай швидше заселяються нижні поверхи. Можливо, зверху гірше справи з водопостачанням. Цікаво, чи працюють ліфти?

Багатоповерхівка

 

Із заходу видно передмістя Гуміста, в якому багато закинутих приватних домів. До війни там жило багато заможних грузинських сімей, але під час наступу вони покидали все нажите і повтікали. Хто не встиг піти, з тими розправлялися прямо на місці.

Гуміста

 

Зрідка зустрічаються відремонтовані будинки, наприклад, багатоповерхівка справа.

Район Новий у Сухумі

 

Вулиці «Нового».

Вулиці Нового

 

Бідно, але все ж чистенько, і дорогі не такі вже погані.

Вулиці Нового

 

Особливо довго ми тут не гуляємо — район одноманітний, а на вулиці страшна злива, тому ми рухаємо в сторону центру.

Район Новий у Сухумі

 

Зупиняємося біля сухумського вокзалу.

Привокзальний майдан у Сухумі

 

Розкішний будинок 50-років будівництва, що зовні нагадує старий морський вокзал Сочі, також у занедбаному стані. Щоб усередину не лазили, його огородили парканом (що тут рідкість, зазвичай тут можна влізти куди завгодно).

Сухумський вокзал

 

Колись сюди приїжджали тисячі курортників з усього союзу, і зупинялися поїзди, що йшли в інші столиці і великі міста Закавказзя — Тбілісі, Батумі, Баку, Єреван. У різні боки ходило безліч електричок, у портовому місті була велика товарна станція. Тепер це все в минулому. У Сухумі ходить лише поїзд Москва-Сухумі (у теплі місяці щодня, у холодні — раз на 5 днів) і ще пару сезонних поїздів. Через стан шляхів поїзди по Абхазії рухаються дуже повільно — хоча відстань менше 100 кілометрів, від кордону з Росією поїзд іде 4 години. Як вокзал використовується невелика будівля поруч з основною.

Працюючий вокзал

 

Давайте вийдемо до шляхів. Величезний перон, за яким колись цілодобово ходили натовпи народу, сьогодні порожній.

Перон

 

А самі шляхи заросли травою.

Шляхи

 

Покинуті вагони як стояли, так і стоять багато років поспіль.

Покинуті вагони

 

Між ними давно вже виріс ліс.

Дерева

 

Поїзд, який нікуди не поїхав.

Покинуті вагони

 

З дитинства люблю списані залізничні вагони, але тут лазити в них нецікаво — зсередини вже витягли все, що можна.

Покинуті вагони

 

Заіржавілий кран.

Кран

 

Вид на вокзал з моста над шляхами.

Сухумський вокзал

 

Навколо запустіння.

Запустіння

 

Туалет.

туалет

 

Майдан.

Привокзальний майдан у Сухумі

 

Будівлі біля майдану також заселені лише частково.

Житлові будинки біля майдану

 

Вивіска, що збереглася з радянських часів.

Трикотаж

 

* * *

Кинута будівля

 

Наразі можна їхати до центру.

Зупинка