Християнія, русалонька та інше

Ховедстаден, Данія, листопад 2015
Google Карти, Яндекс.Карти

У столиці Данії є одна своєрідна пам’ятка — квартал, який вважає себе незалежною державою. Називається він «вільне місто Християнія» (від назви району Крістіансхавн, де він знаходиться). Християнія виникла в 1971 році, після того як група хіпі несанкціоновано вселилася в занедбані військові казарми. З тих пір триває протистояння між владою, що прагне навести там порядок, і жителями, що не бажають їм підкорятись.

Зовні Християнія виглядає як щось середнє між закутковим містом країни третього світу і провінційним садівничим товариством (особливо в плані архітектури). Відповідно до правил співтовариства, тут заборонено зброю, важкі наркотики, насильство, расизм, особисті автомобілі і злодійство. Жителі громади дотримуються ліволіберальних поглядів. Тут люблять анархізм і колективізм, вільне кохання, легкі наркотики, йогу, медитацію, веганство, і інший астрал, і не люблять глобалізацію, капіталізм, необхідність працювати і закони.

Християнія популярна в туристів і давно стала однією з найбільш популярних пам’яток Копенгагена. Крім туристів, вона притягує людей з лівими поглядами (анархістів, марксистів, антифа, антиглобалістів тощо), бунтуючих підлітків, прихильників легалайза, панків, безробітну і бездомну молодь, бродяг, студентів, ЛГБТ-активістів, вуличних артистів та інших цікавих осіб.

Центральна вулиця «міста», Pusher street — базар, де продають легкі наркотики (pusher перекладається з англійської як «штовхач», на сленгу означає дрібного вуличного наркодилера). Сьогодні тут порожньо, тому що на вулиці холодно і похмуро, тому нікого немає. Продаж важких наркотиків заборонено власними правилами співтовариства, тому продають в основному легкі. Однак, в Данії це теж є протизаконним, тому поліція регулярно влаштовує чистки і рейди з арештами. Через побоювання компромату тут також заборонена фотозйомка, і одного цього факту було цілком достатньо, щоб моє власне ставлення до Християнії відразу стало негативним.

Прапор Християнії — полотно червоного кольору з трьома жовтими кружками. Кружки символізують крапки над «i» в слові «Christiania». Подібність колірної гами з прапорами всяких комуністичних країн є простим збігом — просто на військовому складі була велика кількість червоної і жовтої фарби, яку хіпі виявили і пустили в хід.

Протягом всієї історії існування Християнії уряд весь час намагалося з нею щось зробити, але не міг, тому що жителі завжди сприймали це в штики і чинили опір, а вживати жорсткі заходи, на кшталт масових побиттів і пускання в хід дивізії екскаваторів, в Данії якось не прийнято. Однак, загальною тенденцією є поступова легалізація. Так у 1995 році Міністерство оборони Данії, що офіційно володіє казармами, нарешті змогло домовитися з жителями про сплату податків і комунальних платежів (за воду, світло і прибирання сміття). У 2012 році, після тривалих переговорів, було прийнято угоду про формування колективного фонду для формального викупу займаної районом землі і державної власності, яка знаходиться на ній.

* * *

Найбільш відомою пам’яткою Копенгагена є статуя Русалоньки (den lille Havfrue). Її завжди друкують на обкладинках путівників по цьому місту. Навколо пам’ятника, створеного Едвардом Еріксеном у 1913 році, завжди товпляться туристи, які з ним фотографуються. Зараз холодно і не сезон, тому туристів мало, а влітку тут не проштовхнутись і для поповнення вашого Інстаграмма фотографією зі статуєю треба вистояти чергу.

Слід згадати, що Русалонька Андерсена насправді ніяка не русалонька, а морська діва (дат. Havfrue, нім. Meerjungfrau, англ. mermaid). До русалок вона жодного стосунку не має. Русалки (також мавки, водяниці, купалки, нічниці) — істоти зі слов’янської міфології в образі молодих жінок, які жили на водоймах. Вважалося, що русалками стають душі загиблих неприродною смертю незаміжніх дівчат. У казці ж Андерсена фігурує зовсім інший міфологічний персонаж, морська діва, донька морського короля. Риб’ячий хвіст — якраз ознака морської діви, а в русалок були звичайні людські ноги.

Змішання понять сталося через неправильний вибір терміна «русалка» в першому перекладі книги на російську мову, виконаному в кінці 19 століття Петером Ганзеном (Peter Hansen, данський літератор, який переїхав до Росії) і його російською дружиною Ганною Васильєвою-Ганзен. Тепер більшість людей, почувши слово «русалка», уявляють дівчину з риб’ячим хвостом, навіть коли читають пушкінське «русалка на ветвях сидит». Зрозуміло, у русалки з Лукомор’я не могло бути ніякого риб’ячого хвоста (як взагалі можна піднятися на дерево, маючи в розпорядженні лише риб’ячий хвіст та тендітні дівочі руки? :-)

У русалоньки є симпатична сестра, розташована неподалік в новому районі, що виник на місці доків. Класний арт-об’єкт, я вважаю. Чому її ніхто не фотографує?

Ще один приклад теми морських людей — підводна скульптура «Агнета і Морський король». Скульптура, яку засновано на середньовічній скандинавській баладі, встановлено ​​в 1992 році біля моста Хёйбро через один із каналів, і зображує Морського короля і його сімох синів, що благають його земну дружину і їхню матір повернутися до них у море. Коли рівень води в каналі падає, композиція частково показується на поверхні.

У місті є великий і красивий парк під назвою Естре Анлег (Østre Anlæg). Відмінне місце, щоб відчути дух пізньої осені.

У парку можна знайти єдиний в західній Європі пам’ятник українському поету Тарасу Шевченкові, встановлений за ініціативою посольства України і за власний кошт ветеранів УПА П. Балицького та І. Нестера. Хоча скоріше це не пам’ятник, а просто бюст. Знайти його дуже складно, оскільки ніде в інтернеті немає його точних координат, а парк Естре Анлег дуже великий. Спрощу завдання майбутнім туристам: точні координати бюста Шевченка — «55.691467, 12.581774».

Різнобарвні шпаківні. Тепер зрозуміло, що ідея, вперше побачена в Ярославлі, насправді взялася звідкись із Європи.

Біля парку знаходяться оранжерея, ботанічний сад і Королівський парк.

У ботанічному саду, правда, зараз усе пожухло.

Але така меланхолійна атмосфера набагато сильніше резонує з душевним настроєм. Краса, свіжість.

Сорока.

Королівський парк.

Палац Розенборґ у парку, який колись був королівською резиденцією, але вже в 1838 році переобладнаний в музей.

Ось такою побачилася мені данська столиця в самому кінці осені 2015 року.