Прага, деталі

Чехія, серпень 2016
Google Карти, Яндекс.Карти

У Празі дуже красиво, але дуже багато туристів.

Приблизно як в Амстердамі. Якщо вам не подобаються натовпу народу на вулицях, то краще не приїжджати сюди в розпал сезону.

На деяких вулицях не проштовхнутися.

Як наслідок, багато тих, хто спеціалізується на вуличному заробітку на туристах — торговців сувенірами, музикантів тощо. Щоб їх якось контролювати, у першу чергу з точки зору оподаткування, влада придумала видавати на такі речі дозволи. Тим, хто не отримав дозволу, виступати і торгувати на вулиці не можна. Дозвіл завжди має перебувати на видному місці, відображати фотографію, ім’я та номер виступаючого або торговця.

Ті, хто нічого не вміє, просто просять милостиню. Особливістю празьких жебраків є поза — вони не сидять із простягнутою рукою, а завжди стоять «раком», витягнувши руки вперед. Усі зустрінуті жебраки завжди були саме в такій позі.

Дорожні знаки і покажчики неймовірно деталізовані. Людина, якій довірили їх розробляти, явно фанат своєї справи.

Іноді знаки малюються прямо на дорозі.

Для захисту від голубів різні рельєфи і скульптури часто затягують сіткою.

Зрідка зустрічаються зовнішні гідранти — рідкість для Європи. Якоїсь єдиної форми у них немає.

Вуличних урн теж кілька видів. Сама ходова і поширена — зелена пластикова, яку вішають на стовпи.

Є для роздільного збору перероблюваних відходів з підземним зберіганням. Кожна така урна має свій номер.

Є модні, для туристичних зон.

А є спеціальні контейнери, також для роздільного збору. Вони більше призначені для місцевих жителів.

Світлофори складаються з круглих секцій і зазвичай мають таймер. Часто зустрічається міні-секція внизу.

Світлофор та якась симпатична тян.

Світлофорна кнопка і інструкція до неї.

Стовпи іноді фарбують спеціальною рельєфною фарбою, до якої неможливо приліпити оголошення.

Розмітка зебри відокремлює зустрічні потоки пішоходів.

На складних виїздах ставляться опуклі дзеркала.

Парковки, як і має бути, платні, але паркоматів я не бачив. Напевно, оплата проводиться якось по-іншому.

Порушника везуть.

Громадський транспорт розвинений дуже добре — є метро, ​​трамвай, автобус і екзотичніші види. Найшвидшим способом пересування є метро. Празьке метро займає 5-е місце за зайнятостю в Європі, щорічно воно перевозить близько 600 мільйонів людей. Разова поїздка коштує

Помилка на сайті: неможливо показати перелік валют, оскільки функцію currencies() не визначено. Криворукий автор випадково затер потрібний файл. Бекапи, гіт - ні, не чули :(

Помилка на сайті: неможливо показати перелік валют, оскільки функцію currencies() не визначено. Криворукий автор випадково затер потрібний файл. Бекапи, гіт - ні, не чули :(

Станції за своїм плануванням абсолютно такі ж, як у Москві, Києві та інших містах колишнього СРСР, що не дивно, враховуючи, що будівництво велося за широкою участю радянських фахівців і з використанням радянських технологій і матеріалів. Якби не косметичне оформлення, можна було б подумати, що ти в якомусь пострадянському місті.

Ескалатор. Центральні станції мають глибоке залягання.

А ось планування вагонів відрізняється. Замість довгих полиць — індивідуальні сидіння, розставлені так, щоб не потрібно було сидіти спиною до вікна.

Фірмове розфарбування (воно одне для всіх видів транспорту) нагадує кольори РЖД.

Як і в багатьох країнах Європи, в метро немає турнікетів (вони сповільнюють пропускну здатність, тому що в години пік створюють черги). Замість цього на вході стоять сканери для проїзних карт, а метро періодично патрулюють контролери. Якщо ви їм попадетеся без оплаченого проїзду, штраф буде таким, що на цю суму можна було б кататися пару місяців. Перевірити вас можуть не тільки в поїзді, але й на станції — якщо ви зайшли за сканери, не сплативши проїзд, це вже порушення.

Приблизно дві третини станцій обладнані ліфтами, якими можуть скористатися маломобільні громадяни.

Метро складається з 3 ліній, кожна з яких у центрі перетинається з двома іншими.

Як у будь-якому доброму місті, у Празі є трамвай. Було б дивно, якби так добре знайомі нам вагони Татра Т3 не зустрілися у себе на батьківщині. Ці трамваї вироблялися фірмою ČKD саме в Празі. Їх назва «Tatra» пішла від імені гірського хребта в Словаччині, як і назва іншої однойменної чеської компанії (фірми ČKD і Tatra були різними підприємствами, хоча і співпрацювали в галузі машинобудування). Завдяки експорту в СРСР і інші соцкраїни Татра Т3 стала наймасовішою моделлю ČKD — усього в період з 1962 по 1999 рік було побудовано більше 14 000 вагонів цієї марки.

У парку є і інші моделі ČKD, наприклад Татра Т6А5. Цих трамваїв з 1991 по 1998 роки було побудовано близько 300 штук. У країни колишнього СРСР вони вже не експортувалися, але в 2016 році кілька списаних у Празі вагонів було придбано Україною для Харкова. Що стосується фірми ČKD, то вона припинила існування в 1998 році.

Найбільш сучасні вагони теж чеські — довгі з низькою підлогою Škoda 15T, які виробляються з 2008 року.

На Вацлавському майдані є кафе, зроблене в двох старих вагонах.

Зупинка трамвая.

Вулична інфраструктура в цілому дуже хороша, орієнтується на безпеку і зручність пішоходів.

Хоча зустрічаються пережитки соціалістичного містобудування у вигляді підземних переходів (у нормальному місті такого бути не повинно). Але в них, принаймні, є пологий безступінчатий спуск.

Автобуси теж місцевого виробництва. У Чехословаччині була дуже добре розвинена важка промисловість, безліч компаній виробляли все від автомобілів до літаків (у Чехії досі випускається добре знайома всім «Елка», літак Let L-410 Turbolet), і після краху соціалізму багатьом фірмам вдалося вижити. На фото — чеський 4-дверний міський автобус SOR NB 12. Зустрічається його зчленована версія SOR NB 18. Тролейбусів у Празі немає — у 1972 році систему ліквідували.

UPDATE: у 2017 році празький тролейбус стали воскрешати. Було відкрито тестовий маршрут, по якому пустили чеські тролейбуси SOR TNB 12 і Škoda 30 Tr, а також електробуси SOR ENS.

Зупинка автобуса.

Стовпчик з указівкою маршрутів.

А ще тут є фунікулер.

Прогулянковий катер.

Міське таксі розфарбовано в жовтий колір.

Поліцейський автомобіль (найчастіше використовуються чеські «Шкоди»). На всіх автомобілях написано фразу «Pomáhat a chránit» («допомагати і захищати»). Традицію писати щось таке на поліцейських автівках почали американці — у 1963 році на машини поліції Лос-Анджелеса стали наносити слова «To protect and to serve» (захищати і служити), і з тих пір її адаптували в багатьох країнах.

Пожежна машина (виробництво чеської фірми «Tatra»). Пожежні по-чеськи називаються «гасичи», тому що гасять.

Чеська мова взагалі досить легко читається, бо належить до слов’янської групи. Багато слів можна зрозуміти або здогадатися про їхнє значення. Є й помилкові друзі перекладача, наприклад, «pozor» позначає не «ганьба», як російською, а «увага». Слова, втім, однокореневі, і при наявності базових знань у лінгвістиці можна здогадатися про причини такої подібності.

Кілька разів зустрічалися зовсім забуті у нас багатофункціональні вантажівки Multicar M25 виробництва НДР. Ця фірма, до речі, досі існує, що для великих підприємств колишньої НДР рідкість (більшість в 1990-і роки збанкрутували).

Прибиральник вулиць.

Таблички з назвами і номерами дуже красиві і рельєфні.

Таблички міських комунікацій — теж.

Таксофони ще зустрічаються, але видно, що є вимираючим видом.

Люк.

Ліхтарі різних видів, іноді зустрічаються підвісні.

Весь центр вимощений бруківкою.

Багато пішохідних зон.

Дитячий майданчик.

Як і в Німеччині, туалети скрізь платні. Що характерно, їх завжди обслуговують спеціальні бабки, на вигляд точно такі ж, як на території колишнього СРСР.

Один із найбільш відомих за кордоном символів Чехії — кротик (Krtek) з однойменного мультсеріалу, що виходив з 1957 по 2002 роки. Персонаж був створений художником Зденеком Мілером (1921-2911).

У Празі є музей комунізму, від якого у нинішніх російських патріотів усіх розливів обов’язково пригорить. За збігом, я опинився тут як раз у ті дні, коли чехи відзначали річницю «Празької весни» — у 1968 році уряд Чехословаччини почав демократичні реформи, які були незабаром жорстко придушені радянськими військами. Через це чехи досі ставляться до росіян з прохолодою. Про все це буде окрема розповідь.

Правдиві заголовки жіночого журналу.

Прага — місто дуже гарне, велике і живе.

На цьому сайті про неї буде ще кілька оповідань.